Після ракетних ударів Українці залишаються без світла, води, тепла

Київ, Україна — Світла не було, не було і водопостачання, а в квартирі на восьмому поверсі в одному з мікрорайонів на околиці Києва, Ольга Ткачук відчувала, начебто її світ руйнується.

До неї додому прийшов священик щоб похрестити її 4-місячну доньку, Ніколь, якій наступного дня була призначена операція на серці, що може врятувати її життя. На церемонію прийшли гості, а її старша донька, 17-річна Крістіна вийшла взяти ще піци в кафе неподалік.

Саме тоді, російські ракети почали бити по українській столиці — знову. Світло зникло. Крістіна застрягла в ліфті. Операція опинилася під сумнівом.

«У мене одна дитина в ліфті, іншу ми хрестимо, а завтра у нас операція на серці», сказала Ткачук. «Це був жахливий час».

Атака 23 листопада була частиною російської невпинної ракетної кампанії націленої на енергосистеми України, яка вивела з ладу критичні служби по всій країні і, як кремль вочевидь і планував, порушила життя звичайних українців, зробивши прийняття рішень, великих і малих, складнішим.

З настанням морозів, мешканці Києва та інших міст не тільки задаються питанням де знайти тепло, воду та світло, а й замислюються чи можна залишатися в Україні. Офіційні особи попереджають про гуманітарну катастрофу для тих хто залишиться, та нову кризу з біженцями, якщо забагато поїде.

Тим часом напруга зростає, включаючи ознаки напружених відносин між посадовими особами, що відповідають за проведення ремонтів, складних, дорогих та, у деяких випадках, неможливих без дефіцитного нового обладнання.

Президент України Володимир Зеленський анонсував створення близько 4000 «Пунктів незламності» по всій країні — сховищ, де люди зможуть зігрітися, зарядити електроприлади, отримати доступ до інтернету та отримати гарячий напій.

Однак у нещодавньому зверненні Зеленський сказав, що не всі міські органи влади «виконали свою роботу добре», виділивши Офіс міського голови Києва.

«В Києві багато нарікань», сказав Зеленський. «Пункти ще треба покращувати, м’яко кажучи. Будь ласка, зверніть увагу. Мешканці Києва потребують більшого захисту».

Міський голова Києва Віталій Кличко відкинув критику президента. «Я не хочу вдаватися до політичних баталій, особливо в поточній ситуації», сказав він. «Це недоцільно».

Збільшення масштабу пошкоджень від ракетних ударів призвело до того, що ремонти стали займати більше часу, а значна частина України тепер проводить по декілька годин в день без світла.

Співробітник енергопостачальної компанії ДТЕК біля кратера від російського ракетного удару в Києві, Україна, 2 грудня. (Сергій Моргунов для «The Washington Post»)

У випадку Ольги Ткачук, знадобилося дві години, щоб врятувати її старшу дочку з ліфта. Отець Павло, православний священник, провів хрещення Ніколь та її різнояйцевого близнюка Даніель — на випадок, якщо операція не вдасться, сказала Ткачук.

Наступного ранку світла, води та тепла в їхній квартирі ще не було, як, і що ще важливіше, не було і в Українському дитячому кардіологічному центрі. Ткачук та її чоловік Володимир, тим не менш, в темряві зібрали речі своїх дітей та вирушили до лікарні.

«Коли ти в холодній квартирі, і тобі треба знайти воду, якої нема, і нема світла, а тобі необхідно викупати маленьку дитину в холодній ванні та підготувати її до операції зранку — це дуже страшно», сказала Ольга Ткачук.

«Але ми мусили їхати, бо це була наша остання надія», вона додає. «Бо могло стати гірше».

Війна приборкала українських олігархів, створивши простір для демократичних змін

Директор лікарні Ілля Ємець сказав їм, що в лікарні є необхідні генератори та достатньо дизельного пального для роботи медичного обладнання протягом операції Ніколь. Але відсутність опалення та води була проблемою. Хвороба Ніколь значно послабила її легені і її потрібно було тримати в теплі, щоб запобігти захворюванню чи інфекції. Вода була також потрібна для операції.

Ємець сказав, що треба оперувати. Це було «менше зло», сказав він в інтерв’ю.

Він пояснив, що був ризик ще однієї атаки, що ще більше погіршувало ситуацію. «Але якщо не оперувати, дитина загине», сказав він.

Операція пройшла успішно. В резервуарах лікарні залишилось достатньо води. І хоча через відсутність опалення температура в операційній та відділенні інтенсивної терапії знизилась, Ніколь зігрівав спеціальний матрац з підігрівом та операційний стіл.

«Дякувати богу температура на дворі була близько нуля, а не на 10 чи 15 градусів менше», сказав Ємець.

Доктор Ілля Ємець оперує в Українському дитячому кардіологічному центрі в Києві, Україна, 1 грудня. (Сергій Моргунов для «The Washington Post»)

Ракетна атака 23 листопада була однією з найгірших з початку бомбардування української енергетичної інфраструктури російськими військами на початку жовтня. Коли обстріл закінчився, майже вся Україна була занурена у холод і темряву.

В Києві, ракета пошкодила чотири лінії, знеструмивши майже все населення столиці на лівому березі Дніпра. Через шість годин, інженери відновили дві лінії, що живили місцеві лікарні, ТЕЦ та об’єкти водоканалу.

А на іншій локації в місті, інженери ДТЕК, найбільшого в країні приватного постачальника електроенергії, працювали без сну 48 годин, у дощ, сніг та при мінусових температурах. «Це була, мабуть, наша найважча аварійно-відновлювальна робота — було багато пошкоджень», сказав Андрій Тоюнда, голова ремонтної бригади. «Нам приносили сухий одяг та гарячу їжу і напої».

В понеділок росія знов бомбардувала енергосистему України, випустивши понад 70 ракет, що призвело до відключень світла в південному місті Одеса та інших місцях по всій країні.

Військові аналітики та спеціалісти з аналізу розвідувальних даних вважають, що російський президент володимир путін сподівається деморалізувати цивільне населення України та компенсувати відсутність успіхів москви на полі бою. У кінцевому підсумку, він сподівається розколоти українське суспільство, кажуть вони. В четвер путін визнав, що ціллю є інфраструктура, проте звинуватив Україну у провокуванні ударів.

На східному фронті з українськими військовими: Постійні обстріли, без тепла чи кави

Поки що схоже, що його план має зворотний ефект. В інтерв’ю, українці кажуть, що їх рішучість притаїтися та перестраждати все, що принесе ця зима тільки зросла. Проте, є та ознаки того, що всі на взводі та інколи стає гаряче, як то із критикою Києва Зеленським.

Навіть коли російські ракети не цілять прямо по системах тепло та водопостачання України, відключення світла мають опосередкований вплив, каже Дмитро Новицький, голова Асоціації водоканалів України.

Без електроенергії, водяні насоси не можуть подавати воду населенню, сказав Новицький. Відключення також впливають на міські системи центрального опалення України у два способи — по-перше, відключаючи воду, яку вони використовують, і, по-друге, порушуючи електропостачання, необхідне для підігріву цієї води.

Новицький сказав, що під час атак 23 листопада «водопостачання припинилося майже по всій країні». Здебільшого, сказав він, водопостачання було відновлено «достатньо швидко», а «колапсу» системи вдалося уникнути, тому що енергетики знали, що в першу чергу треба відновити електропостачання для об’єктів водопостачання та водовідведення (водоканалів).

Кімната післяопераційної реабілітації немовлят в Українському дитячому кардіологічному центрі в Києві, Україна, 1 грудня. (Сергій Моргунов для «The Washington Post»)

Через тиждень після операції на серці, Ольга Ткачук та Ніколь готувалися виписатися з лікарні. Ніколь міцно спала, крихітний пучок в обіймах своєї матері. Але тривоги її матері зберігалися.

Ніколь все ще потрібно було зігрівати, сказала вона. «Якщо знову відключать тепло, нам з дітьми доведеться кудись поїхати», сказала вона. Одним варіантом був переїзд до батьків її чоловіка в інше місто, де у них є дров’яна піч. Якщо не вдасться, сказала вона: «Будемо шукати де тепло».

Так само, Ємець зіткнувся із власним вибором.

Дитячий кардіологічний центр – є найбільшою в Україні лікарнею для дітей з хворобами серця. Під час війни в ньому оперували від 10 до 15 дітей щотижня. Друга локація в Києві забезпечує догляд за дорослими.

Україна та Росія активізують обмін полоненими, покриті шрамами військовополонені розповідають про знущання

У перші місяці війни, коли бої йшли біля Києва, центр переніс роботу в підвал своєї будівлі та відправив деяких докторів та обладнання до Львова на заході України.

Наразі, Ємець задається питанням де йому брати дизельне паливо для роботи генераторів, якщо відключення триватимуть довше. Частини лікарні вже працюють при знижених температурах, застосовуються та інші заходи консервації.

Він знову розмірковує про перевезення частини своєї роботи до Львова. Але у Львові також відбуваються відключення світла.

Основна частина клініки залишиться в Києві. «Поки це можливо», сказав він. «Ми мусимо дати шанс всім дітям та літнім людям».

Перед кожним лікарем в лікарні також стоїть питання чи залишатися.

«Ми кожного дня думаємо про це і кожного дня обговорюємо це з друзями і колегами — це зараз основне питання», сказав Сергій Варбанець, голова відділення кардіохірургії для дорослих.

За тиждень до операції Ніколь, Варбанець оперував, коли клініка вперше зазнала відключення світла через ракетну атаку. Генератори включилися автоматично, як і повинно бути, і все медичне обладнання працювало без перебоїв. Тим не менш, Варбанець сказав, що в операційній було неспокійно, коли було оголошено, що ще 10 ракет летять на Київ.

Варбанець сказав, що ситуація «погіршиться», адже у росіян «немає іншого вибору». Він з дружиною обговорювали її виїзд з України з дітьми, так само як вона зробила на початку війни, перш ніж повернутися до Києва — болісна розмова.

«Вона не хоче тікати без мене — не легко просто поїхати до Німеччини», сказав Варбанець, згадуючи їх міркування. «Ми залишимося тут», сказав він. «І якось переживемо цю зиму».

Джерело: The Washington Post.